- прогнилий
- —————————————————————————————прогни́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прогнилий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прогнити. || у знач. прикм. || у знач. ім. прогни/ле, лого, с., перен. Те, що деградувало, занепало … Український тлумачний словник
прогнилість — лості, ж. Стан і якість за знач. прогнилий … Український тлумачний словник
кырч — ча, ч. Пн. 1. Сперхлий, прогнилий сук. 2. Недоросток; малий на зріст (про людину) … Словник лемківскої говірки